Рокбрюн – Кап-Мартен розташований в східній частині Лазурного Берега, недалеко від Італії, в спокійних водах морської затоки. Це невелике містечко межує з князівством Монако і Ментоном. Сьогодні Рокбрюн – Кап-Мартен – престижний курорт, забудований розкішними віллами і готелями. Місто ділиться на дві частини: гірське село, де зосереджено більшість місцевих визначних пам’яток, і безпосередньо приморське містечко.
«Кам’яні гнізда»
Історія поселення сходить до VIII століття. Лігурійці були першим народом, що заселив ці землі. Починалося все з «кам’яного гнізда», – так традиційно іменуються стародавні села-фортеці у Приморських Альпах. Справа в тому, що на територію сучасного Лазурного Берега в ранні століття часто здійснювали руйнівні набіги сарацини і мавританські пірати. Римська імперія, під захистом якої знаходилися ці землі, прийшла в занепад і не могла протистояти цим небезпечним вторгненням. Жителям узбережжя доводилося самим рятуватися від жорстоких воїнів: вони стали йти високо в гори і будувати там справжні фортеці.
Таким чином з’явилися села, незручно розташовані на гострих неприступних скелях. Вони обносилися грізними величними стінами. Як же жилося нещасним поселенцям на кам’янистому грунті далеко від водних джерел? Звичайно, дуже важко, адже до всього іншого в подібних місцях було зовсім мало родючої землі.
Тим не менш, страх тримав людей у цих «закритих» селищах довгі роки. Тому в «кам’яних гніздах» будувалося не тільки житло, а й церкви, каплиці, монастирі, мало-мальськи розвивалася культура і ремесла. Коли страшні набіги сарацинів, нарешті, припинилися, люди почали спускатися з гір на морське узбережжя, а фортеці стали порожніти.
Фортеця Грімальді
Подібну історію має і Рокбрюн-Вілладж. У 970 році на крутій скелі граф Конрад I Вентімілья заклав перший камінь майбутнього замку. Будівництво йшло неспішно. До XIII століття була зведена вежа, стіни якої складали цілих три метри в товщину. З XV століття замок багато разів перебудувало монегаське сімейство Грімальді, яке кілька століть правило Генуезькою республікою.
У XV столітті тут лютувала чума, забираючи життя сотень людей. Нещасні поселенці підносили Богові молитви, просячи позбавити їх від страшного лиха. Незабаром чума припинилася. Жителі побудували каплицю в знак подяки Богу за позбавлення від епідемії. В пам’ять про цю подію в селі по сьогоднішній день щорічно відбувається церемоніальний хід в старовинних костюмах, де розігруються сцени на євангельські сюжети.
Місто поперемінно переходило то до Франції, то до Італії, і в кінці кінців утвердилося за Францією. Замок Грімальді був викуплений французами за чотири мільйони золотих франків. На початку ХХ століття замок придбав англієць Вільям Інтрем, він прибудував до нього нову вежу – вже англійську. Зубчаста вежа та артилерійський майданчик прекрасно демонструють оборонні можливості замку. Сьогодні цей майданчик перетворився в оглядовий, а в самому приміщенні проводяться концерти і різні шоу. Всередині замку – маленькі кімнати з низькими стелями.
Сучасне місто
З розвитком туризму у старовинні поселення прийшло нове життя. Відновлювалися стародавні вулички, реставрувалися будівлі, зводили з руїн кріпосні споруди, будувалися численні готелі та ресторани. Незабаром сюди стали приїжджати імениті гості: монарші особи, зірки мистецтва, великі актори кіно. Життя в містечку забило ключем. Деякі знаменитості прибували сюди не просто відпочивати і розважатися, але й прагнули придбати нерухомість в цьому чудовому місці. Не дивно, що незабаром увесь курорт був забудований розкішними віллами і фешенебельними особняками.
Сьогодні колишня «зоряна» слава міста дещо стихла, але місце, як і раніше вважається дорогим і престижним. Прозорі води найчистішої затоки, свіже морське повітря, м’який клімат, ніжне сонце, чудова природа, тихі звивисті вулички і старовинний дух Рокбрюн – Кап-Мартена приваблюють туристів зі всього світу: їх сьогодні в місті більше, ніж місцевих жителів. Тут можна не тільки насолодитися спокійним пляжним відпочинком, але й орендувати яхту і відправитися в захоплюючу морську подорож, політати на параплані, зайнятися практично будь-якими видами спорту. Місто зачаровує з першого погляду, і дуже хочеться повернутися сюди ще не раз.